Захист від домашнього насильства: алгоритм дій

Психологічна служба  повідомляє:

    На завершення хотілось би всім щиро побажати родинного затишку та миру в стосунках. Нехай у ваших домівках ніколи не буде насильства!  https://gr.pl.court.gov.ua/sud1605/pres-centr/1/497405/

 

Як підтримати дитину та захистити від насильства

Психологічна служба  повідомляє:

Розлогіше за посиланням: 

https://la-strada.org.ua/novyny/yak-pidtrymaty-dytynu-ta-zahystyty-vid-nasylstva.html

 

 

  Ідея постеру - роз’яснення як діяти, щоб зрозуміти свій власний психологічний стан і визначити алгоритм подальших дій для адекватного реагування на ситуацію.

 

Турбота про дитину неможлива без турботи про дорослих, які з нею поряд. Саме від психологічного стану дорослих людей, їхньої ресурсності, залежить стан дитини (власної чи учнів та вихованців). Група волонтерів-психологів, що реалізує проєкти для дітей, створила телеграм-канал “Подбай про себе”, метою якого є підтримання психічного здоров’я українців.

Щодня тут публікують максимально легкі та користі поради з питань безпеки, психології, цікаві факти та спостереження.

У коментарях учасники можуть спілкуватися з адміністраторами каналу – фаховими психологами. Експерти, які створюють матеріали для проєкту «Подбай про себе», наголошують, що відчувати страх – нормально, адже це природне почуття.

Страх має різні прояви інтенсивності:

• Тривога – тривалий невиразний страх щодо майбутніх подій. Вона виникає, коли ще немає реальної небезпеки, але її чекаєш, хоча і не знаєш, як впоратись із загрозою.
• Занепокоєння. У цьому стані емоційно відчувається логічний перебір майбутніх негативних варіантів розвитку подій та варіантів, як можна з ними впоратися.
• Переляк – раптовий страх від несподіваного подразника. Як зазначають фахівці, кожен українець відчув його в момент, коли вперше почув вибухи від ворожого вторгнення. У деяких стан переляку перейшов у паніку.
• Паніка – короткочасний і дуже сильно виражений страх, який виникає у хвилину небезпеки, супроводжується вираженими фізіологічними та поведінковими проявами. У стані паніки людина, як правило, майже або зовсім не контролює поведінку і думки.
• Фобія – сильно виражений нав’язливий страх, який загострюється в певних ситуаціях і не піддається логічному поясненню. В результаті розвитку фобії, людина починає боятися і, відповідно, уникати певні об’єкти, діяльність або ситуації.

Складніше впоратися зі страхами. Деякі з них, як кажуть фахівці, минуть після війни. З деякими потрібно працювати із психологом.

Попри складнощі пам’ятаймо, що треба радіти й жити далі, аби мати сили дбати про себе, рідних, друзів та знайомих.

                                   Сльози... звільняють та знеболюють. 

Сльози - це природній "опіум" для полегшення болю.

Звісно, не хочеться про погане, але багато хто з людей сьогодні звертається по допомогу - плаче. Плачуть сильні, відважні, слабкі, дорослі та діти.

 Команда МОН продовжує поширювати поради для дітей, які стануть корисними під час воєнного стану.

«Ніколи не лінуйся робити добро. Намагайся бути веселим, радісним, чемним і слухняним. Навчатися, розвиватися та зростати добрим українцем – це той фронт, який ти оберігаєш», – говорить волонтер у межах інформаційного коміксу bit.ly/34BOkPq.

#ПорадиВолонтера

 

 

Допоможемо першокласникам в період адаптації

 Батькам майбутніх першокласників!

Цього року Ваша дитина йде до першого класу. Це велика подія у Вашій сім’ї.

 Ми сердечно вітаємо вас і бажаємо, щоб Вашій дитині було добре, затишно і цікаво в нашій школі. Дозвольте дати Вам кілька порад.

Десять речей, які повинні зробити батьки першокласника 1-го вересня:

1. Ваша дитина хвилюватиметься. Прикрасьте її кімнату кульками, плакатом з веселим написом.

2. Приготуйте маленький подаруночок, барвисто оформлений, і покладіть поряд з її подушкою.

3. Якщо Ви напередодні зібрали портфель, все одно ще раз зазирніть до нього разом з дитиною і покладіть ще якісь дрібні речі: комічну гумку або незвичайний олівець.

4. Цього дня забороніть собі повчати дитину, підвищувати на неї голос. Не сердьтеся і не хмуртеся.

5. Відкладіть усі справи, візьміть відгул. Ви повинні бути поряд, коли дитина переступить шкільний поріг.

6. Скажіть своєму першокласнику, як добре і чудово він виглядає.

7. Зустрічаючи дитину зі школи, розпитайте, що їй сподобалося, що вона робила, похваліть за те, що вона трималася впевнено (навіть якщо це не так).

8. Увечері організуйте святкову вечерю. Запросіть бабусь, дідусів.

9. Не забудьте сказати дитині, як сильно ви її любите.

10. Лягаючи спати, дайте слово і надалі бути до дитини таким лагідним, спокійним і уважним, як сьогодні.

 

Усе це дасть можливість дитині зрозуміти, що події, які відбуваються в житті, дуже важливі і для батьків. Це додасть їй упевненості, налаштує на серйозну, цікаву роботу.

 Поради батькам щодо запобігання шкільній дезадаптації

1. Формуйте позитивне ставлення до школи.
2. Виявляйте інтерес до шкільних справ та успіхів дитини.
3. Формуйте адекватну самооцінку.
4. Не перевантажуйте дитину надмірними заняттями, чергуйте їх з грою, не ставте до дитини завищених вимог.
5. Навчайте етичних норм спілкування з однолітками та дорослими.
6. Привчайте самостійно долати труднощі, які під силу подолати 6-річній дитині.
7. Сприяйте підвищенню самооцінки дитини, частіше хваліть її, але так, щоб вона знала за що.
8. Пам’ятайте, що кожна людина має право на помилку.
9. Частіше згадуйте себе у дошкільному віці.
10. Уникайте змагань і видів робіт, що враховують швидкість.
11. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, особливо якщо вона є менш успішною, ніж інші діти.
12. Частіше використовуйте тілесний контакт, вправи на релаксацію.
13. Демонструйте зразки впевненої поведінки, будьте в усьому прикладом дитині.
14. Не принижуйте дитину.
15. Любіть дитину безумовною любов’ю, приймайте її такою, якою вона є.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З УСПІШНОЇ АДАПТАЦІЇ

ПЕРШОКЛАСНИКІВ ДО  НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

1. Старання дитини обов'язково мають бути визнаними. Позитивна оцінка і добре, тепле ставлення необхідні дитині для хорошого самопочуття, для формування в неї такої важливої риси, яквпевненість у собі і своїх можливостях.

2. В режимі дня кожної дитини повинні бути постійні обов'язки, закріплені за нею на трива_Лий час. Дитина, яка вміє працювати вдома, легко долучається до навчання.

3. Розширювати й збагачувати навички спілкування з дорослими та однолітками, вчити враховувати оцінки й думки людей для формування власних поглядів.

4. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з такою, якою вона була вчора, чи, можливо, буде завтра.

5. Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може вважати, що конфлікти неминучі, і продовжувати провокувати їх.

6. Дозволяйте дитині виявляти самостійність, заохочуйте найменші її вияви.

7. Не критикуйте дитину при свідках.

8. Розвивайте світогляд дитини, сприяйте розширенню її інтересів.

9. Аргументуйте свої заборони та вимоги: діти чутливі до несправедливості, яка присутня в більшості вимог. Шукаючи аргументи, ви ще раз зможете обміркувати необхідність їх застосування.

10. Намагайтеся дивитися на світ очима дитини Будьте щирими у спілкуванні з нею, цікавтеся її інтересами.

11. У спілкуванні з дитиною частіше використовуйте «Я-висловлювання».